November 29th, 2007

моцний

був сон

що намагаюся стукати по барабанах, виходить дуже голімо, і якийсь басист каже мені:
- ти будеш казати, що звичайне, але в тебе дуже незвичайне сприйняття світу, і воно тобі заважає. ти всі речі навколо називаєш не барабан, стіни, стіл, а - "ето".
я дивлюсь на якісь речі, і справді, перше, що приходить в голову, це не назви, а - "оце", а назви згадуються дуже туго. музикант продовжує:
- ось поки ти чітко не усвідомиш, що оце - барабан, що ось він тут, до міліметра, і тільки так, що оце - десь береться мій гаманець (я гаманців по життю не визнаю) - 150 баксів, що ось вони тут, рівно стільки - нічого не буде. а коли усвідомиш - буде все чітко і конкретно виходити.
і тут я починаю звичну свою пісню. типу:
- так я ж і намагаюся відчувати глючність всіх об'єктів навколо! цей ілюзорний світ - не хочу до нього прив'язуватися! якщо його все одно нема! навпаки, я все сподіваюся, що колись до кінця усвідомлю уявність цього всього! а якщо я не можу за мить, зусиллям волі уявити, що зараз паличками потраплю саме в потрібне місце барабану - то, значить, воно не настільки конче мені потрібно..!
але басист і не сперечається. думає, мабуть: дурний.